Чорна діра СБУ: у яку справу намагаються запхнути Надію Савченко? (Розслідування)

Майже 5 місяців тому країна вперше почула з вуст самого Генпрокурора про “незаперечні докази” вини Савченко у готуванні Держперевороту, замахів, терористичних актів тощо тощо. Втім за стільки часу, не зважаючи на гучні заяви багатьох відомих політиків та посадовців, справа так і не дійшла до суду по суті. Наразі ж ми маємо лише утримання Надії в СІЗО і вперте бажання сторони звинувачення, щоб вона там і залишалася. Вже втретє прокурорам задовольнили вимогу продовження утримання Надії Савченко за гратами. А що ж власне із самою справою?

Кримінальне провадження №22015000000000245, у якому обвинуваченою проходить Савченко Надія Вікторівна, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 7 квітня 2016 року. Це легко перевіряється у реєстрі судових рішень. Провадження саме з таким номером фігурує щонайменше у шести судових рішеннях, (хоча є великі підозри, що їх є більше). Серед знайдених – два обвинувальні вироки та чотири ухвали (внесення справи в ЄРДР, взяття підсудного під варту).

Ще раз: кримінальна справа, по якій проходить народний депутат, Герой України Надія Савченко, була відкрита 7 квітня 2016 року. Тоді коли Савченко перебувала у російському полоні. Надія була повернута в Україну 25 травня 2016 року. Вже тоді її чекала кримінальна справа, про яку вона не здогадувалася…

Що ще ми можемо почерпнути з відкритих джерел? Те, що у цьому кримінальному провадженні фігурують люди, не пов’язані між собою у часі і просторі, справа розтягнута від Львова до Донецька, від Одеси до Києва.

Інтерпол

До чого тут Інтерпол? А до того, що саме українське бюро Інтерполу вносило в ЄРДР кримінальне провадження, в яке «закинули» Надію Савченко. Кожна правоохоронна установа нашої країни має свій унікальний код, який ставить на початку кримінального провадження, коли його відкриває. В цьому випадку ми маємо код 22 – код Інтерполу. А визначене це кодування Законом України, ось тут (довідник 2): http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-16/page2

ІДІЛ

Справа, яка була першою під час внесення саме цього номеру в ЄРДР, стосується львівського адвоката, який працював на … Ісламську державу. У реєстрі судових рішень (за адресою http://reyestr.court.gov.ua/Review/69285728) знаходимо: Кримінальне провадження, № 22015000000000245 від 07.04.16, щодо адвоката Ради адвокатів Львівської області Люшик Володимира Вікторовича. У судовому рішенні від 27 вересня 2017 року читаємо про те, як львівський адвокат у лютому-березні 2016 року познайомився з уродженцем Афганістану, у березні зробив йому на Херсонщині підроблений український паспорт, у листопаді того ж року відправив його до Стамбулу з львівського аеропорту з метою участі того афганця у бойових діях на боці бойовиків Ісламської держави. З ухвали суду, якою Люшика взяли під варту, читачеві стає зрозуміло, що такі дії він вчиняв не раз. Писав цю ухвалу і брав під варту Люшика – суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль В.В. Той самий, що продовжив третій термін тримання під вартою Надії Савченко, при цьому грубо порушивши її конституційне право на захист. Цікаво, чи впізнав суддя кримінальне провадження по номеру?

Донецька суддя

У кримінальному провадженні № 22015000000000245 від 07.04.16 проходить також Наталія Анісімова – суддя спершу м. Донецьк, а згодом м. Білгород-Дністровськ Одеської області, куди її перевели у серпні 2016 року. Як знаходимо у реєстрі судових рішень за адресою http://reyestr.court.gov.ua/Review/70728594, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року суддю Анісімову залишено під вартою у СІЗО, тобто залишено в силі рішення першої інстанції – того ж Шевченківського суду м. Києва. На цю тему знаходимо і публікації у ЗМІ. Наприклад, на «Українській правді» https://www.pravda.com.ua/news/2017/11/2/7160514/ Звідси ми дізнаємося, що суддя прихопила печатку з собою на Одещину зі свого старого місця роботи і переоформила заднім числом право власності на близько 20 квартир у Донецьку на нових господарів, імовірно бойовиків.

Цікаво, що ухвала першої інстанції – Шевченківського суду – по Анісімовій, не знаходиться у реєстрі судових рішень. Відтак, маємо підстави вважати, що не пов’язаних між собою справ із кримінальним провадженням № 22015000000000245 від 07.04.16 (куди намагаються приєднати і Надію Савченко) є значно більше, аніж вдалося знайти наразі.

Солянка

Ще одне рішення того ж Шевченківського суду м. Києва містить номер того самого провадження (рішення можна знайти за адресою http://reyestr.court.gov.ua/Review/65902326). У рішенні йде мова про те, що у березні 2017 року народний депутат (ім’я невідоме) подав заяву в СБУ про вчинення кримінальне правопорушення. Втім окремого провадження СБУ за заявою не відкрило, а приєднало заяву депутата до своєї «солянки», яку «варить» з квітня 2016 року, тобто тої самої кримінальної справи. Суддя визнав таке рішення слідчих СБУ не законним і зобов’язав порушити нове кримінальне провадження з окремим номером.

Є ще рішення суду (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74283620), у якому повідомляється, що у вересні 2017 року уродженці Донецька у рамках того самого кримінального провадження винесено повідомлення про підозру, але тепер слідчий просить у судді дозволу виокремити справу цієї людини в окреме провадження. Клопотання розглядалося у м. Торецьк у травні 2018 року (два місяці опісля арешту Савченко), клопотання задовольнили.

Є також два обвинувальні вироки суддів міста Дружківки і міста Торецьк Донецької області за вересень та листопад 2017 року – тобто до початку слідчих дій щодо Савченко (згідно з поданнями до суду по її справі). У вироках іде мова про інші кримінальні провадження. Втім в обох вироках є фраза: «Обставини знайшли своє підтвердження під час досудового розслідування № 22015000000000245».

317 адвокатів

Номер того самого кримінального провадження фігурує також у публікації про адвокатів, які працюють по обидва боки лінії розмежування. Мова йде про 317 правників, які  подали документи на реєстрацію адвокатської діяльності до «Міністерства юстиції ДНР», реєстр сформовано та опубліковано навесні 2016 року. Водночас ці ж особи мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. У публікації повідомляється, що заяву про злочин цих адвокатів подав до СБУ народний депутат (ім’я невідоме) у липні 2016 року. Вже у серпні йому повідомили, що ці відомості внесені в кримінальне провадження з уже добре відомим нам номером – 22015000000000245.  Відзначимо, що публікація є доволі ґрунтовною та професійною, але опублікована на маловідомому ресурсі (https://petrimazepa.com/dlnrdefence.html) Підтвердження цієї інформації знаходимо також в народного депутата Андрія Левуса, саме він подавав депутатське звернення щодо цих адвокатів у липні 2016 року. Джерело: блог депутата на відомому новинному сайті (https://censor.net.ua/blogs/1102429/mnstr_yustits_quotdnrquot_ta_sche_317_zradnikv_dos_ukransk_advokati).

У автора цього розслідування виникає чимало запитань, якщо не брати до уваги риторичні. Зі скількох томів складається ця справа? Чи ознайомили з УСІМА матеріалами справи всіх її фігурантів, у тому числі – Надію Савченко? Чи має шанси це кримінальне провадження колись бути завершеним? І взагалі, що все це означає?

Ірина Юзик